Час - ресурс, який неможливо відновити і поповнити.
У нас є знання і досвід. Економте Ваш час, довіряйте професіоналам!

Яка відповідальність за несплату комунальних послуг?

Яку відповідальність несуть власники квартир та будинків на несплату комунальних платежів? Що робити, якщо Ви отримали претензію чи попередження від постачальника? Чи можуть за борги накладати арешт і реалізовувати нерухоме майно? Чи потрібна ухвала суду для відключення від інженерних мереж?

За останній період часу тарифи на житлово-комунальні послуги (ЖКП) зросли в декілька раз, що при економічному стані країни є досить гострим та складним питанням для населення. Тому на сьогодні є досить велика кількість споживачів ЖКП, які неспроможні сплатити в повному обсязі або, які вважають що нічого страшного в цьому немає і впродовж тривалого терміну не сплачували за послуги. А тому, повинні знати, які наслідки несуть їх дії, щодо несплати комунальних послуг.

Перш за все потрібно почати з того, що ви як споживач зобов’язані укласти договір з постачальником. Це положення передбачається ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Положеннями ст. 641, 642 Цивільного кодексу України, за якими надавач послуг надсилає свій варіант договору (пропозиція укласти договір (оферту), і навіть якщо Ви його не підписали, але в межах строку для відповіді вчинили дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатили відповідні суми грошей за надані послуги, користувалися послугами), вказане засвідчить Ваше бажання укласти договір, і ця дія буде рахуватися як Ваше погодження з пропозицією (акцепт).

Стягнення заборгованості — це довготривалий процес для постачальника. Він не може зробити це самовільно на власний розсуд, тільки через суд. На практиці більш дієвим механізмом і простим методом спонукання споживача оплачувати послуги є відключення його оселі від мереж. Проте без попередження, та з повним відключенням законом заборонено без рішення суду. І коли таке відбувається на практиці не багато громадян взагалі звертаються до суду, щоб покарати виконавця послуг.

Норми чинного законодавства передбачають можливість обмежити Вас у наданні комунальних послуг, але порядок дій комунальників чітко регламентований та обмежений часовими рамками. Основне — повторимо, вони обов’язково мають надіслати вам письмове попередження.

Якщо у вас вже є борги за комунальні послуги і ви визнаєте їх повністю, проте немає фінансової можливості сплатити відразу ви можете з постачальником домовитися, уклавши відповідний договір про реструктуризацію заборгованості, де буде передбачено графік погашення боргів та інше. Такі дії передбачено ЗУ «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».

Якщо виникла ситуація, що постачальник подав на Вас до суду, ви повинні знати, що на вас очікує і вжити максимально заходів для свого захисту. Зокрема, ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, а також на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У кожному випадку ви маєте бути максимально обачними, адже постачальники не завжди «грають за правилами» а тому можуть безпідставно нарахувати більшу суму чим є насправді.

Вашим козирем у суді, будуть докази – а саме, належним чином оформлені претензії до виконавців стосовно ненадання або неналежного надання послуги. Таке право споживача передбачено ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Якщо у вас немає гарячої води, чи неналежної якості послуги, ви обов’язково надсилайте свої претензії. Ви маєте досудово врегулювати спір, але якщо справа вже розглядається судом тоді сміливо зможете надати судові докази. Також зберігайте всі квитанції на оплату ЖКП незалежно від періоду, за який була здійснена оплата.

Далі, розповімо Вам про алгоритм дій, які фактично виконуються щодо боржника.

Перше, це те що ми вже розповідали – постачальник надсилає Вам претензію, попередження. Така вимога містить реквізити з найменуванням боржника, виконавця, суму заборгованості, дату, підпис виконавця та його печатку. Якщо ви не сплатили борг за вимогою, постачальник послуг звертається до суду з заявою про видачу судового наказу. 

Згідно Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ – особлива форма судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, в тому числі про стягнення заборгованості за ЖКП. Важливим негативним наслідком цього є те, що наказ видається за результатами розгляду заяви стягувача (постачальника) по суті заявлених вимог без судового засідання і виклику Вас для заслуховування пояснень. Суд зобов’язаний не пізніше наступного дня після видачі наказу надіслати Вам його копію та копію заяви стягувача з доданими до неї документами. Ви маєте отримати документи рекомендованим листом із повідомленням про вручення (ст. 104 ЦПК України).

Також ви маєте право подати до суду заяву про його скасування протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Скасовуючи судовий наказ, суд видає ухвалу (копію якої Вам обов’язково необхідно отримати). У цьому випадку суд роз’яснює стягувачу його право звернутися до суду з позовом до Вас. Але майте на увазі, що дану заяву ви зобов’язані скласти відповідно до всіх вимог законодавства, з повним обґрунтуванням та підтвердженням доказами, а також у встановленими законом часові рамки.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. При поданні апеляції зупиняється дія рішення суду першої інстанції.

Якщо судовий наказ за Вашою заявою скасовано, постачальник може звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. 

Що варто додати, якщо рішення суду чи судовий наказ не у вашу користь вам потрібно буде сплатити не тільки борг і пеню, а ще й 3% річних, інфляцію та судовий збір.

Якщо сума боргу складає більше, ніж 14 500 грн (10 мінімальних заробітних плат), то можуть накладати арешт і реалізовувати нерухоме майно. Вперше в Україні заарештовану квартиру за борги з оплати “комуналки” в розмірі 50 тисяч гривень за рішенням суду продали цього року в Луцьку.

Тому будьте обачними та контролюйте постійно процес нарахування та сплату комунальних послуг.

Джерело: Protokol.com.ua

Рейтинг: 0 / 5 (0)

Експертна оцінка

Будівництво, нерухомість